Чому сильному атлету потрібен зовсім інший стимул
Що сильнішим стає атлет, то складніше змусити його організм змінюватися. Перший принцип блокової системи — і чому змішане тренування, яке чудово працює з новачком, перестає давати результат досвідченому спортсмену.
🇺🇸 Цей матеріал — частина «Щоденника з Бостона»: нотаток, які Роман вів під час навчання у США і тепер розбирає для тренерів.
На одному з моїх навчань у Бостоні ми детально розбирали блокову систему підготовки. І одна з головних думок, яку я тоді забрав із собою, звучала дуже просто:
Що сильнішим стає атлет, то складніше змусити його організм змінюватися.
Новачок може прийти в зал, трохи поприсідати, зробити кілька стрибків, побігати, попрацювати над витривалістю — і прогресувати майже в усьому. Не тому, що програма геніальна. Просто для його організму будь-яке тренування є новим і достатньо сильним стресом.
Але з досвідченим атлетом ця логіка перестає працювати. Його тіло вже адаптувалося до навантажень. Воно навчилося витримувати важкі присідання, спринти, стрибки, великі обсяги роботи. І щоб викликати нову адаптацію, тренер повинен створити набагато сильніший і точніший стимул.
Саме на цьому побудований перший принцип блокової системи:
Максимальне покращення певної фізичної якості можливе лише за умови достатньо високої концентрації навантаження.
Не просто трохи сили в понеділок.
Трохи швидкості в середу.
Трохи потужності в п’ятницю.
А серія тренувань, у яких організм постійно отримує зрозумілий сигнал: зараз ми адаптуємося саме до цього.
Чому одна програма не працює однаково для всіх?
Уявімо двох спортсменів. Перший тренується лише рік. Другий — уже шість років.
Новачкові умовно достатньо 2 000 кг загального тренувального обсягу, щоб отримати стимул до розвитку сили. Досвідченому атлету для такої самої адаптації може знадобитися вже 20 000 кг. Якщо дати їм однакове змішане тренування, новачок отримає користь майже від усього. У нього можуть одночасно покращитися сила, швидкісно-силові якості й м’язова витривалість.
А досвідчений спортсмен може не отримати достатнього стимулу для розвитку жодного з цих параметрів. І саме тут тренери часто роблять неправильний висновок. Вони бачать, що змішане тренування чудово працює з молодими спортсменами, і вирішують, що цей метод працюватиме завжди.
Потім атлет стає сильнішим. Його результати сповільнюються. Але тренувальна логіка не змінюється.
У програмі, як і раніше, є все потроху — але вже нічого недостатньо, щоб викликати реальну адаптацію.
Онлайн-програма · 3 місяціТренер Нової ЕриТримісячна програма з нуля до сертифіката REPs: рух, харчування, психологія та бізнес тренера.Дізнатись про програму →Перший принцип
Звідси перший важливий висновок:
Те, що дало результат новачкові, не обов’язково продовжить розвивати досвідченого атлета.
Чим вищий рівень спортсмена, тим менше випадковості може бути в його підготовці. Навантаження повинне бути не просто важким. Воно повинне бути достатньо концентрованим, щоб організм зрозумів, у якому саме напрямку йому необхідно змінюватися.
Але тут виникає наступна проблема. Якщо для розвитку кожної фізичної якості потрібен настільки високий рівень стресу — чи можемо ми одночасно повноцінно розвивати силу, швидкість, потужність і витривалість? Саме з цього починається другий принцип блокового програмування.
→ Продовження у частині 2 з 4: «Чому не можна розвивати все й одразу»